День великомучениці Катерини, чи, як звичайно це свято в народі називається, "Катерини", є свято дівочої долі. Напередодні цього свята хлопці постили, щоб Бог послав їм добру жінку. В самий же день свят, сьомого грудня, дівчата ворожать і закликають долю.
Напередодні Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи в такий спосіб кількох хлопців. Серед них мав бути і яблуневий листочок - "для дівчини". Лягаючи спати, юнка читала молитву Долі, аби змилосердилася над нею, а вдосвіта прохала найменшого в родині хлопчика витягти одного з них - який втрапляв, за того і вийде заміж. Ранком, до сходу сонця , дівчина йде в садок і зрізує гілочку вишні. В хаті ту гілочку дівчина ставить у пляшку з водою і чекає свята Меланки. Якщо до "Меланки" вишня розів'ється і зацвіте - добрий знак, бо й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту - кепська ознака. В цьому випадку під "долею" дівчата розуміють шлюб : є цвіт на гілочці - буде весілля, нема - восени доведется Покрову благати : "Свята мати, Покрівонько, покрий мою голівоньку". традиційно з приходом Катерини з'являлися люті морози. Тому й казали : "Як Катерина по воді, то різдво по льоді".
