 21 листопада кияни вшановують архангела Михаїла – покровителя столиці.
За легендою, архангел Михаїл явився князю Михайлу-Святополку ІІ Ізяславичу під час бою з половцями у вигляді крилатого птаха у рицарському обладунку. На честь перемоги у боротьбі над половцями князь побудував Михайлівський Золотоверхий собор.
Покровитель Києва архангел Михаїл – небесний покровитель людського роду та всіх борців за свободу та незалежність.
У давнину, якщо до Дмитра (8 листопада) ще можна було засилати сватів, то після Михайла закінчувалися весілля: «до Дмитра дiвка хитра, а пiсля Михайла - хоч за шкандибайла». Люди вірили, що «на Михайла зима на білому коні приїжджає», а «якщо Михайло з дощем не услужить – добру й суху весну ворожить» або «якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна й красна».
Переважно, 21 листопада на Михайла в селах готували медові напої, усі жителі села сходилися разом з нагоди зустрічі зими та першого снігу. Цього дня на людях уперше показувалися молодята, які нещодавно побралися.За народними прикметами, з сьогоднішнього дня настають Михайлівські відлиги. В Михайлов день, що припадає на 21 листопада, «зима не стоїть, не мерзне» - трапляються відлиги. «Михайло приїжджає або на білому коні, або на чорному (залежно від погоди)», а якщо «на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до половини грудня», «якщо Михайло Дем'янів шлях (санний шлях) порушили, не чекай його до зимового Миколи (19 грудня).Михайлов день вважається рубіжної датою. З цього дня "зима встає на ноги". "З дня Михайла Архангела зима морози кує". "З Михайла зима не стоїть, не мерзне". З 21 листопада по 20 грудня прибувають на зимівлю червоногруді, червоноголові чечітки, клести, чижі, снігурі, сойки. У давнину сніг міцно лягав зазвичай до 22 листопада. Примічали: «коли на Михайлов день ранок з інеєм - чекай великих снігів; з туманом - бути ростепелі». З Архістратига Михайла худобу заганяли на зимовий корм. Сніговий покрив не перевищував тоді 5 см. Зараз в Україні - рекордно тепла погода.
Але найчастіше «Михайло справжню зиму веде», день починається з холодним вітром. На Михайла ублажали будинкового, -виносили йому чашку з пивом, умовляли не йти з дому: «То не дивно, що пиво зварено, а мудро, що не випито». | 
