Як же правильно підготувати дитину до школи, щоб вона почувала себе упевнено в новому колективі?
Якщо Ваша дитина йде в школу після садка, то вона вже, швидше за все, звикла бути між однолітками. Хоча в першому класі буде все по – іншому: новий розпорядок дня, перший учитель, знайомство з однокласниками. Усі ці події викличуть у Вашої дитини масу нових емоцій і вражень. Якщо майбутній першокласник піде в школу з дому, не відвідуючи дитячий сад до цього і звик бути постійно з Вами, можливо, що період адаптації для нього проходитиме важче. Хоча не завжди це твердження вірно і залежить все від дитини, від його характеру. Адже кожна дитина – це індивідуальність. У наш час діти зазвичай ходять на підготовку перед першим класом в школу впродовж року або напівроки. Упізнають учителя, дітей з якими вчитимуться. Але щоб Ваша дитина почувала себе упевнено в школі психологи рекомендують діяти по такому плану:

Показати дитині майбутню школу.

Обов’язково влаштувати малюкові детальну екскурсію. Зайти всередину школи, показати першокласникові місце, де він проводитиме учбовий час – клас, спортивний зал, їдальню, туалет, медпункт і інше. Це усе необхідно, щоб малюк звик і запам’ятав, що де знаходиться на новій місцевості. І не втрачався, особливо в перші дні.
Зверніть увагу – прогулянки до школи треба здійснювати як можна частіше, щоб дитина добре запам’ятала дорогу(на випадок, якщо з часом ходитиме або повертатиметься з школи самостійно). А також – щоб розрахувати, яку кількість часу займає дорога в школу, спокійним кроком, без поспіху і страху запізнитися.

 Навчити дитину збирати речі в школу.

Поясніть майбутньому першокласникові, що необхідно навчиться самостійно готуватися до учбового дня: надівати форму, збирати рюкзак. Батьки повинні показати, що і куди класти, щоб в портфелі легко можна було знайти потрібну річ.

Прокидатися рано.

Щоб малюк не позіхав на першому уроці, Вам доведеться змінити його розпорядок дня – і поступово привчити вставати раніше(заздалегідь розрахуйте, в який час повинна вставати дитина, щоб устигати зібратися в школу без поспіху і гонки). Місяця до початку зайняття якраз вистачить, щоб малюк звик до нового розкладу без стресу для організму. Це важливо, особливе якщо у Вас маленький "соня”, якого важко розбудити уранці.

Привчити до порядку в кімнаті.
Можна у формі гри – показати і розповісти чаду, як важливо, щоб кожна річ знаходилася на своєму місці. Придумайте разом з малюком, де "житимуть” олівці, книги, зошити, фломастери, портфель, шкільна форма і інше. І поясните, як важливо, щоб кожна річ знаходилася на своєму місці. Головне, щоб дитина звикла дотримуватися порядку і чистоти у себе в кімнаті.
Не лякати школою і поганими оцінками.
Навіть якщо малюк неслушается або погано поводиться, не варто його лякати(нехай навіть у виховних цілях) фразами типу "скоро почнеться доросле життя”, "в школі тебе навчать, як поводитися”, "якщо не слухатимешся, вчителька тебе покарає” і інше.
А також нехай малюк завжди знає, що в школу він йде за знаннями, а не за оцінками. Тому якщо він отримає "двійку”, нехай не боїться йти додому c поганою оцінкою і не думає, що батьки його розлюблять. Тільки не перестарайтеся.

  Займатися з малюком "уроками” у формі гри, щоб тренувати пам’ять, мову, увагу і інше. Наприклад, прочитайте казку і попросіть дитину розповісти, що найбільше запам’яталося, запропонуєте намалювати вподобаних героїв і т. д. Допомагайте чаду, ставте навідні питання, роздумуйте разом з ним. Так Ваш малюк вчитиметься висловлювати свою думку і не розгубиться, коли вчителька запитуватиме його на уроках. Дитину необхідно готувати до школи не безпосередньо в останній рік, а робити треба це поступово, розвиваючи кругозір Вашого малюка, його уміння і навички.
Кращими способами розширити горизонт знань дитини являються бесіди з ним про життя, читання книг і їх обговорення.

Вивчення букв і цифр, геометричних фігур і кольорів, понять право/ліво, великий/маленький, широкий/вузький повинно бути також на належному рівні.

По можливості сформуйте уміння читати(хоч би по складах) і рахувати(хоч би в межах 10).

Обов’язковим є розвиток дрібної моторики, тобто – зайняття на розвиток спритності кистей і пальчиків. Це необхідно як для розвитку уміння писати, так і для розвитку мови(обидва ці центри "зчеплені” в структурі дитячого мозку). Тобто необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, уміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистинок, монет, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини і аплікації, нанизувати їх в намиста – усе це розвиває також увагу і усидливість; – тренування пам’яті – тобто заучування віршів і пісень.

Тренування уміння аналізувати, класифікувати – тобто просити дитини структурувати історію, виявити, що сталося спочатку, що потім(причинно-наслідкові зв’язки)  уміти зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за якою-небудь ознакою

Проте слід пам’ятати, що навчена дитини не тотожна його здібностям і психічній зрілості. Більше того, навчена – не синонім також і високій пізнавальній активності дитини, адже нерідко батьки сприймають своє чадо як деяку "посудину”, яку слід наповнити знаннями, а не як факел, який потрібно запалити.

Підходи ці принципово різні – якщо вибраний перший, дитина займає в процесі "навчання” пасивну позицію і в першому класі з’ясовується, що при широкому діапазоні "вкладених” в нього знань його власна готовність і бажання вчитися близькі до нуля. Починаються претензії батьків до учителя: "як же так, адже він у мене такий розумний”! Але дитина, як з’ясовується, нічого не може і не хоче робити за власною ініціативою – тому увесь його багаж знань так і лежить "мертвим вантажем”, не приносячи користі його власникові.

Крім того, добре вважає хлопчик або ж дівчинка, яка розповідає вірші сторінками, можуть бути, що парадоксально, до школи готові слабо, якщо володіють низьким рівнем психологічної, особистісної зрілості та комунікативної (соціально-психологічної) готовності до школи.

Тобто, крім запасу знань, дитині необхідно також:

- Володіти і комунікативними та соціальними навичками – тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві, де він живе;

- Не боятися вступати в контакти з дорослими й однолітками;
- Вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречною агресії – або, навпаки, зайвої боязкості і боязкості;

- Усвідомлювати сенс процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;

- Вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;

- Мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

- уміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки(приміром, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань : якщо Ви з першого класу візьмете це на свої батьківські плечі, то з вірогідністю 70% цей обов’язок залишиться на них до випускного балу);

- мати позитивне відношення до самого собі.

Важливо пам’ятати, що окрім готовності голови не менш важлива і готовність тіла : навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде серйозним, тому в останнє літо перед вступом в 1 клас було б добре окрім навчання зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині потрібний багато руху(у ідеалі – зайняття в спортивній секції, яке дає окрім здоров’я також і дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування.

Якщо у малюка є порушення здоров’я, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації відносно корекції стану і організації процесу навчання(можливо, доведеться навіть вибрати спеціальну школу).
Отже, озброєні усіма цими знаннями, Ви легше осилите дорогу до школи.

Проте пам’ятаєте: найголовніше для першокласника – не уміння і навички, а упевненість у своїх силах і у батьківській підтримці, що б не відбувалося в школі. Удачі Вам.