Вірші про літо.
ПРИКМЕТИ ЛІТА Ластівки літають Над водою низько, Хвилі розбивають — Значить, дощик близько.
Мов червоні квіти, Хмари в небі синім, Значить, завтра, діти, Буде вітер сильний.
А як льону річка В полі засиніла, Знайте, що суничка У гаю дозріла. М. Чепурна
ЛІТНІ СТЕЖКИ Вранці справжню таємницю Нам відкрила Оля: — Всі стежки, як придивитись, Мають власний колір!
До садка біжить зелена, Біла — до хмаринки. А до річки в'ється стрічка Синьої стежинки!
До суничок шлях червоний, Золотий — до сонечка... Прокидайтесь швидше, соні, Відчиніть віконечка!
Кольоровими стежками Вирушаймо разом з нами! Ю. Ференцева
ДЕ ЛІТО ЖИВЕ У павука хатинка — Тоненька павутинка. У коника веселого — Між травами оселя. У ластівки швидкої — Під нашим підвіконням.
А тепле й ніжне літо, Волошками повите, Посріблене дощами,— Живе в очах у мами А. Костецький
ЛІТО — Липа, липа зацвіла! — Засурмила всім бджола.— Гей, злітайтеся, подруги, У гайок на край села. Там уже не видно віт, А лише пахучий цвіт. Наберем багато меду. Вирушаймо ж у політ! — Бджоли з пасіки летять, Липі крону золотять. І здається, що у липи Віти струнами бринять. Т. Коломієць
ЛІТО У відчинене віконце Зазирнуло зранку сонце І лоскоче ніжно носик, І маленькі ніжки босі.
Сяйвом сонця все залито, В нас гостює справжнє літо Кольорове та яскраве, Запашне, смішне, цікаве!
Мама літечку радіє, Літо всіх маляток гріє, Щоб росли вони здорові, Наші «сонечка» чудові! О. Роговенко
СПРАВИ ЛІТА Знаєш, скільки справ у літа? Їх усіх не полічити! Треба нам підсмажить спини, Ніс убрати в ластовиння, Накупати нас у річці Наперед на три сторіччя, Та іще подарувати Лісу й лугу буйні шати. Словом, справ — не полічити! Та найбільше треба літу, Щоб зуміли я і ти Набагато підрости! А. Костецький
ЛІТО Літо, літо золоте Випиває роси Та з пшениченьки плете Україні коси. Виглядає з-поміж віт Вишнями в садочку, Одяга на цілий світ Сонячну сорочку. А. Загрудний
РОСА Я шукав на листячку росу — Срібну і прозору, наче сльози. Заглядав у квіти і в траву, Та, на диво, не знайшов нічого. Я заспав. А сонце встало Й все до крапельки зібрало. Н. Замрія
ЯКБИ Літо — квіти, літо — вітер, Літо — річка, сонце, ліс! От якби-то красне літо Рік для нас не раз приніс! Н. Замрія
СВЯТО ІВАНА КУПАЛА На Івана, на Купала В лузі Наточка гуляла. Квіти Наточка зривала, У віночок уплітала.
На голівку приміряла І до річки поспішала. Там дівчата танцювали, По воді вінки пускали.
Ой зраділа наша Ната: «Ну й Купало! Ну і свято!» Веселилась, танцювала, Свій віночок виглядала Г. Шевчук
ЩЕДРЕ ЛІТО Літня спека, грози, грім, Літо, ти прекрасне всім!
Скільки в тебе є скарбів: В лісі — ягід та грибів;
У садках — смачна малина, Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита — Це смачні дарунки літа.
Ген тече срібляста річка... Ой і тепла ж в ній водичка!
Можна влітку засмагати, Можна плавати й пірнати. Т. Корольова
ЛІТО Серед моря квітів, Серед моря трав Весело шуміти Запашним вітрам.
Серед моря квітів Бджіл гудуть рої. Літо моє, літо, Співанки мої.
В смолках вітер гонить Хвилі в далечінь, На безмежних гонах Виграє ячмінь.
О рожевий колір, Смолок любий цвіт! Лугові і полю Сонце шле привіт. О. Ющенко
ПАХНЕ ЛІТО На дзвінкій галяві теплим літом Заквітчалась липка першим цвітом,
І сама страшенно здивувалась: «Та невже ж таке зі мною сталось?»
Зашуміли трави над землею, Здивувались також разом з нею.
Забриніли дзвоники ласкаві: «Ой, же й дух солодкий на галяві!
Пелюстки у нас лілові й білі, Та чомусь ми пахнути не в силі...»
Жовтим оком дивиться ромашка: «Від такого цвіту дихать важко!»
І радіють бджоли-медоноші: «А для нас ці квітоньки — хороші!»
Повна липка радості і суму: «Через що,— зітхає,—стільки шуму?»
І ховає гілочки розквітлі, Миті в зливах, скупані у світлі.
В лісі меду теплого налито: Пахне цвіт на липці. Пахне літо! М. Пригара
ЛІТНІЙ РАНОК Тепле сонце встало пишно, Одягається розкішно В яр і золото долина,— Встань і ти, моя дитино!
Ранку тратити не треба; Дочувайся: із-під неба Пісня жайворонка ллється – То привіт тобі несеться!
Подивися на рослинку: Кожну квітку і травинку Криє білая сльозинка — Діамантова росинка.
Вітерець на тебе дише, Джерегелями колише, На вушко тобі шепоче, Щоб вставало ти охоче Я. Щоголів
ЛІТО За крутими берегами Пахне сіно полинами, На ромашці бджілка спить, З неба капає блакить.
Явори лоскоче вітер, Розплітає вербам віти, Літо шепче до води: - Я прийду іще сюди. Л. Новикова
ЛАСТІВКА В небі ластівка літає, Всім про літо сповіщає: Бджілкам-трудівницям – Що розквітла медуниця, Сойці і синиці – В лісі визріли суниці! Жабкам-скрекотушкам, Гарним чепурушкам, Що з листків латаття Можна шити плаття, А з зеленої травички Можна плести черевички. В небі ластівка літає, Всім про літо сповіщає! В. Волос
КОНИКИ Коники, коники Весело сюрчать. Літечко, сонечко Вибігли стрічать. Жайворон із дзвоником Із синяви — дзелень! Весело коникам Шле пісні весь день. Коники, коники, В квітах і в траві Літечка дзвоники Чуємо живі. Синіми росами Ранок вмив лице, Жито покосами Хилить вітерцем. Коники, коники Весело сюрчать. Літечко, сонечко Раді зустрічать. В. Кравчук
В ДІДУСЯ ПАНАСА В дідуся Панаса Свято урожаю. Я із ним в садочку Яблука зриваю.
Запитав у дідуся: — Можна скуштувати? — Ні, до Спаса треба, Внучку, зачекати.
В це чудове свято Звичай був і буде: Яблука та груші Святять в церкві люди. Г. Шевчук
ПРИЙШОВ СПАС Кажуть люди: «От і Спас, Йде вже літечко від нас». Та всього залишив Спас Добрим людям про запас.
Мед, як сонце, золотий, Дух від яблук запашний, Мак, волошки, чорнобривці — Все на Спаса пригодиться.
Хто працює, той і має, І про того Спас подбає! Літо красне, прощавай, В душах нам тепло лишай. О. Роговенко
* * * Тепле літо йде лужком, Постьобує батіжком. По травичці побрело, Сніп ромашок принесло. М. Пономаренко
|
